Мій Боже милий , знову лихо!
                                                    Було так любо, було тихо:
                                                    Ми заходились розкувать
                                                    Своїм невольникам кайдани.
                                                    Аж гульк!...І знову потекла
                                                    Мужицька кров! Кати вінчані,
                                                    Мов пси голодні за маслак
                                                    Гризуться знову.